Головний висновок тижня
15 вересня 2026 року НКРЕКП схвалила для оприлюднення проєкт змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, який передбачає можливість купівлі-продажу електричної енергії за процедурою від’ємної ціни.
Це ще не означає фактичного початку торгів із від’ємними цінами. Регулятор схвалив проєкт регуляторного акта, який має пройти встановлену процедуру оприлюднення, обговорення та остаточного прийняття.
Проте для бізнесу сигнал уже сформований. Електроенергія не завжди матиме однакову економічну цінність. У години надлишку виробництва та недостатнього попиту її продаж може не приносити дохід, а створювати додаткові витрати для виробника.
Одночасно виникає нова економічна цінність для тих, хто може:
- збільшити споживання у потрібну годину;
- накопичити надлишкову електроенергію;
- зменшити виробництво без значних втрат;
- перенести виробничий процес;
- швидко змінити торгову позицію;
- надати допоміжні послуги або балансуючу енергію;
- забезпечити достовірне погодинне вимірювання та виконання команд.
Від’ємна ціна не є лише проблемою виробника. Це ринковий сигнал, який показує, що в конкретну годину енергосистемі потрібна не додаткова генерація, а додаткове споживання, накопичення або зменшення відпуску.
1. Що таке купівля-продаж за процедурою від’ємної ціни
Поняття купівлі-продажу електричної енергії за процедурою від’ємної ціни вже закріплене у Законі України «Про ринок електричної енергії».
Закон визначає таку операцію як купівлю-продаж електроенергії, за якої покупець надає продавцю послугу зі стимулювання споживання в умовах недостатнього попиту та надлишку пропозиції й одночасно купує відповідний обсяг електроенергії за найменшою ціною, визначеною сторонами. Закон України «Про ринок електричної енергії»
Економічна логіка цієї моделі полягає в тому, що в окремі години продавець може бути зацікавлений не просто реалізувати електроенергію, а стимулювати її споживання.
Така ситуація може виникати, коли одночасно присутні декілька факторів:
- значний обсяг виробництва з відновлюваних джерел;
- низьке споживання;
- недостатня пропускна спроможність мереж;
- обмежені можливості експорту;
- нестача установок зберігання енергії;
- технічна неможливість або висока вартість швидкого зменшення виробництва;
- недостатня кількість керованого навантаження.
Остаточний порядок подання заявок, формування ціни, здійснення розрахунків і відображення пов’язаних операцій має бути визначений Правилами РДН та ВДР, регламентами оператора ринку, договірною документацією і правилами проведення розрахунків.
2. Що саме вирішила НКРЕКП 15 вересня
НКРЕКП схвалила та вирішила оприлюднити проєкт змін до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку щодо запровадження можливості здійснення купівлі-продажу електроенергії за процедурою від’ємної ціни.
Юридично важливо розрізняти три етапи:
- Законодавче закріплення поняття від’ємної ціни.
- Розроблення та схвалення проєкту регуляторних правил.
- Остаточне прийняття, оприлюднення і набрання чинності відповідною постановою НКРЕКП.
Станом на дату підготовки цього огляду відбувся другий етап. Тому учасники ринку ще не повинні вважати проєктні положення чинними правилами торгівлі.
Водночас саме зараз формується практичний механізм, який визначатиме порядок подання заявок, допустимі цінові значення, алгоритм визначення результатів торгів, порядок розрахунків, вимоги до первинних документів та взаємодію з балансуючим ринком.
Рішення НКРЕКП та повний перелік розглянутих питань оприлюднені на офіційному вебсайті Регулятора.
3. Чому ціна може стати від’ємною
Від’ємна ціна виникає не через те, що електроенергія перестає бути корисною. Вона свідчить, що в конкретній торговій зоні та в конкретний проміжок часу обсяг пропозиції перевищує платоспроможний попит і доступні можливості переміщення або накопичення електроенергії.
Для окремого виробника зменшення виробництва також може мати власну ціну. Виробник враховує технічні витрати на зупинення і повторний запуск, обмеження мінімального стабільного навантаження, договірні зобов’язання, ризик небалансу, ресурс обладнання та необхідність виконання диспетчерських команд.
Тому за певних умов для виробника економічно вигідніше продовжити виробництво і компенсувати покупцеві споживання, ніж негайно зупинити або суттєво зменшити генерацію.
Для сонячної чи вітрової електростанції без УЗЕ ситуація інша. Гранична вартість виробництва може бути низькою, але відсутність можливості накопичити або перенести продаж перетворює надлишкову електроенергію на потенційний збиток.
Від’ємна ціна показує не лише надлишок електроенергії. Вона показує дефіцит керованості енергосистеми.
4. Від’ємна ціна не означає автоматичної вигоди для споживача
Поява від’ємної ціни на оптовому ринку не означає, що будь-яке підприємство автоматично отримуватиме кошти за споживання електроенергії.
Фактичний результат залежатиме від статусу підприємства на ринку, умов договору з електропостачальником, формули визначення ціни, тарифів, вартості послуг постачальника, небалансів, податків, комерційного обліку та можливості змінювати погодинний профіль споживання.
Якщо договір передбачає фіксовану ціну, від’ємна ціна на РДН може взагалі не передаватися споживачу. Якщо ціна прив’язана до погодинних результатів організованого сегмента ринку, договір повинен прямо визначати порядок врахування від’ємного значення.
5. Вплив на виробників електроенергії
Для виробника від’ємна ціна створює вибір між продовженням виробництва, зменшенням генерації, накопиченням електроенергії, використанням її для власних потреб або зміною торгової позиції на ВДР.
Правильне рішення залежить від порівняння повних витрат кожного сценарію. Виробнику потрібно враховувати не лише ціну РДН, а й технічну можливість регулювання, вартість зупинення, небаланси, умови балансуючої групи, мережеві обмеження, диспетчерські команди та втрату пов’язаних доходів.
Особливо вразливими є проєкти, фінансові моделі яких побудовані на припущенні, що кожна вироблена мегават-година буде продана за позитивною ціною.
6. Вплив на установки зберігання енергії
Для власників УЗЕ від’ємна ціна створює потенційну можливість заряджати установку в години надлишку пропозиції та продавати електроенергію пізніше, коли ціна зросте.
Проте різниця між ціною заряджання та ціною розряджання не дорівнює чистому прибутку. Необхідно враховувати:
- втрати під час циклу;
- деградацію батарей;
- обмеження кількості циклів;
- потужність заряджання і розряджання;
- корисну ємність;
- резерв для допоміжних послуг;
- тарифи та інші обов’язкові платежі;
- небаланси;
- мережеві обмеження;
- вартість фінансування;
- вартість програмного управління і прогнозування.
Наявність від’ємних цін покращує потенційну економіку УЗЕ, але не гарантує окупності.
7. Вплив на промислових споживачів
Промислове підприємство може використовувати від’ємні або дуже низькі ціни через керування попитом.
Для цього необхідно поділити навантаження на критичне, технологічно кероване, допоміжне, резервне та таке, що може автоматично збільшуватися або зменшуватися.
Керованими можуть бути окремі процеси нагрівання, охолодження, перекачування, заряджання електротранспорту, виробництво стисненого повітря, робота насосів або накопичення теплової енергії.
Перенесення виробництва має сенс лише тоді, коли економія на електроенергії перевищує вартість зміни виробничого графіка, додаткові витрати на персонал, технологічні втрати та витрати на автоматизацію.
8. Балансуючий ринок і системні обмеження
На тому самому засіданні НКРЕКП схвалила проєкт змін до Правил ринку щодо моніторингу виконання постачальниками допоміжних послуг своїх зобов’язань, визначення обсягів балансуючої електричної енергії та врахування системних обмежень у мережах ОСР під час акцептування заявок постачальників балансуючих послуг.
Низька ціна в торговій зоні ще не означає, що будь-яка УЗЕ зможе зарядитися, а будь-який споживач - збільшити відбір. Фізична можливість виконання операції залежить від пропускної спроможності мережі, стану енерговузла, дозволеної потужності відбору, комерційного обліку та каналів зв’язку.
Управління енергетичним активом повинно одночасно враховувати ринкову доцільність операції та фізичну і договірну можливість її виконання.
9. Від’ємна ціна та REMIT-комплаєнс
15 вересня НКРЕКП також прийняла рішення про початок розслідування зловживань на оптовому енергетичному ринку.
Сам факт початку розслідування не означає встановлення порушення або вини конкретного учасника. Відповідні обставини мають бути встановлені за результатами передбаченої законом процедури.
Від’ємна заявка або незвична торгова поведінка не є автоматичним доказом маніпулювання. Але учасник повинен мати можливість пояснити причини заявки, використані прогнози, технічні параметри активу, доступну інформацію та реальну можливість виконання.
Доцільно зберігати вихідні прогнози, торгові заявки та всі їх версії, часові мітки, погодження, дані про технічну доступність обладнання, диспетчерські команди та фактичні дані комерційного обліку.
10. Гарантії походження та окрема екологічна цінність
Регулятор також вніс зміни до переліку облікових записів у реєстрі гарантій походження електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел.
Гарантія походження та фізична електроенергія виконують різні економічні функції. Навіть за низької або від’ємної погодинної ціни гарантія походження може зберігати окрему комерційну цінність. Але її не слід автоматично зараховувати як повну компенсацію збитку від від’ємної ціни.
11. Розвиток мереж і реальна доступність гнучкості
15 вересня НКРЕКП розглянула зміни до планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем. Розгляд змін до Плану розвитку системи передачі на 2026-2035 роки було перенесено.
Для інвестора це означає, що вартість гнучкого активу залежить не лише від ринкової волатильності. УЗЕ, кероване навантаження або маневрова генерація мають економічну цінність лише тоді, коли можуть фізично використовувати погоджену потужність.
План розвитку мережі не є рівнозначним гарантованому строку надання потужності конкретному користувачу.
12. Практичний кейс: промислове підприємство із СЕС та УЗЕ
Розглянемо умовне промислове підприємство, яке має СЕС потужністю 3 МВт, УЗЕ потужністю 2 МВт і корисною ємністю 4 МВт·год, середнє денне навантаження 2 МВт та можливість переносити частину споживання.
Вихідні умови
Протягом трьох денних годин:
- СЕС виробляє 9 МВт·год;
- підприємство споживає 6 МВт·год;
- надлишок становить 3 МВт·год;
- умовний від’ємний ціновий показник становить мінус 1 000 грн/МВт·год.
У вечірні години умовна ціна становить 7 000 грн/МВт·год. ККД повного циклу УЗЕ приймаємо на рівні 90%.
Усі цифри є умовними та використовуються для демонстрації управлінської логіки. Розрахунок не включає ПДВ, тарифи, плату постачальнику, небаланси та інші обов’язкові платежі.
Сценарій 1. Продати надлишок у години від’ємної ціни
Підприємство відпускає 3 МВт·год у мережу.
3 МВт·год × мінус 1 000 грн/МВт·год = мінус 3 000 грн.
Замість доходу підприємство отримує від’ємний результат у розмірі 3 000 грн до врахування інших витрат.
Сценарій 2. Обмежити виробництво СЕС
Підприємство зменшує виробництво на 3 МВт·год. Безпосередній результат від продажу дорівнює нулю, але підприємство уникає від’ємного результату в 3 000 грн.
Водночас необхідно врахувати втрату виробітку, можливу втрату гарантій походження, умови договорів підтримки або фінансування, технічний порядок обмеження та ризик небалансу.
Сценарій 3. Накопичити електроенергію в УЗЕ
Підприємство спрямовує 3 МВт·год надлишку до УЗЕ. За ККД повного циклу 90% у вечірні години воно може відпустити:
3 МВт·год × 0,9 = 2,7 МВт·год.
Умовний дохід від вечірнього продажу:
2,7 МВт·год × 7 000 грн/МВт·год = 18 900 грн.
Порівняно з денним продажем за від’ємною ціною зміна результату становить:
18 900 - мінус 3 000 = 21 900 грн.
Якщо умовна змінна вартість використання УЗЕ, включаючи оцінку деградації, становить 450 грн на кожну заряджену мегават-годину, витрати дорівнюватимуть 1 350 грн, а попередній результат - 20 550 грн.
Це ще не чистий прибуток. Необхідно додатково врахувати тарифи, небаланси, податки, фінансування, втрати допоміжного обладнання, прогнозування та ризик мережевого обмеження.
Сценарій 4. Перенести споживання
Підприємство переносить 1 МВт·год споживання з вечірньої години з ціною 7 000 грн/МВт·год на денну годину з умовним показником мінус 1 000 грн/МВт·год.
7 000 - мінус 1 000 = 8 000 грн/МВт·год.
Підприємство отримає таку перевагу лише тоді, коли договір постачання передає від’ємну погодинну ціну, комерційний облік забезпечує погодинне вимірювання, а витрати на перенесення виробництва не перевищують економію.
Сценарій 5. Комбіноване управління
Найкращий результат може забезпечити поєднання рішень: частину електроенергії використати для додаткового виробничого процесу, частину спрямувати до УЗЕ, частину виробництва обмежити, скоригувати позицію на ВДР та зберегти резерв УЗЕ для допоміжних послуг.
Саме комбінований сценарій найбільш повно відповідає логіці управління енергетичним капіталом.
13. Що показує практичний кейс
Від’ємна ціна не робить УЗЕ автоматично прибутковою. Вона збільшує потенційну цінність гнучкості, але реальний результат залежить від тривалості від’ємної ціни, майбутньої ціни розряджання, ККД УЗЕ, деградації, доступної ємності, дозволеної потужності, мережевих обмежень, точності прогнозу та умов договорів.
Підприємство без системи прогнозування й автоматичного керування може пропустити короткий період вигідної ціни або створити небаланс, вартість якого перевищить очікувану економію.
Головним активом стає не сама батарея, СЕС або точка приєднання, а керована система, яка поєднує обладнання, дані, договірні права та алгоритм ухвалення рішень.
14. Вплив за групами учасників
Виробники
Основний ризик - продаж електроенергії з від’ємним результатом або необхідність обмежувати виробництво. Виробникам варто визначити економічну межу, після якої зменшення генерації є вигіднішим за продовження продажу.
Власники УЗЕ
Основна можливість - збільшення цінової різниці між годинами заряджання та розряджання. Основний ризик - переоцінка доходу без урахування деградації, втрат, обмежень мережі та вартості капіталу.
Трейдери
Зростає значення погодинного прогнозування, автоматизованої торгівлі та контролю заявок. Кожне нестандартне рішення має бути економічно пояснюваним і документально відтворюваним.
Постачальники
Потрібно переглянути договори з динамічними та індексованими цінами. Особливо важливо визначити, чи передається від’ємне значення кінцевому споживачу і як формується винагорода постачальника.
Промислові споживачі
Кероване навантаження може стати джерелом економії та додаткової ринкової цінності. Для цього необхідні погодинний облік, автоматизація і договір, який передає відповідний ціновий сигнал.
Банки та інвестори
Фінансові моделі генерації потрібно перевірити на сценарії нульових і від’ємних цін, примусових обмежень, низької волатильності та недостатньої пропускної спроможності. Доходи від цінового арбітражу не повинні оцінюватися як гарантований грошовий потік.
15. Що варто зробити бізнесу протягом наступних 30 днів
- Проаналізувати оприлюднений проєкт змін до Правил РДН та ВДР.
- Визначити, які активи можуть змінювати виробництво або споживання погодинно.
- Розрахувати технічну та економічну ціну обмеження генерації.
- Перевірити договори постачання, купівлі-продажу та участі в балансуючій групі.
- Визначити, як договірна формула враховує нульову або від’ємну ціну.
- Перерахувати фінансову модель СЕС, ВЕС, УЗЕ або гібридного об’єкта за кількома сценаріями.
- Перевірити дозволену потужність відбору та відпуску.
- Оцінити вплив мережевих обмежень на заряджання і розряджання УЗЕ.
- Налаштувати збереження прогнозів, заявок, погоджень і часових міток.
- Перевірити REMIT-процедури та порядок оприлюднення інсайдерської інформації.
- Визначити порядок бухгалтерського і податкового відображення операцій.
- Підготувати внутрішній регламент дій у разі появи від’ємних цін.
16. Авторський висновок
Запровадження від’ємної ціни змінює не лише порядок торгівлі електроенергією. Воно змінює підхід до оцінки енергетичних активів.
Генеруюча установка без можливості керувати відпуском може втрачати вартість у години надлишкової пропозиції. УЗЕ без достатньої потужності відбору або без доступу до ринку не здатна повністю реалізувати свою технічну гнучкість. Промислове підприємство з керованим навантаженням може отримати нові переваги, але лише за наявності погодинного обліку, відповідної договірної моделі та автоматизованого управління.
Від’ємна ціна показує, що мегават сам по собі більше не є достатньою одиницею економічної цінності.
Значення має здатність виробити, не виробляти, спожити, накопичити або відпустити електроенергію саме тоді, коли це потрібно ринку та енергосистемі.
Цінність гнучкості = доступна потужність × швидкість реакції × тривалість роботи × доступ до ринку × точність прогнозу × надійність виконання.
Якщо підприємство не має договірного права використати потужність, не бачить погодинної ціни, не може змінити режим роботи або не здатне підтвердити виконання операції даними комерційного обліку, технічна гнучкість не перетворюється на економічний результат.
Саме тому управління енергетичним капіталом повинно охоплювати не лише обладнання. Воно має поєднувати технічну архітектуру, доступ до мережі, ринкову модель, договірні права, дані, прогнозування та систему управлінських рішень.
Від’ємна ціна - це не просто ціна нижче нуля. Це сигнал про те, що головним дефіцитним ресурсом нового енергетичного ринку стає гнучкість.
Матеріал має інформаційно-аналітичний характер. Остаточні права та обов’язки учасників ринку необхідно визначати після прийняття й оприлюднення відповідних постанов НКРЕКП та з урахуванням умов конкретних договорів.
Корпоративний стандарт управління енергетичним капіталом є авторською корпоративною методологією і не має статусу нормативного або національного стандарту.